Видатні особистості села

Зубар Віктор Володимирович  народився 15 серпня 1923 року у селі Пільний Олексинець Городоцького району Хмельницької області (на той час Кам'янець-Подільської).Був учасником Другої Світової війни.

     По війні, 1947 року закінчив фельдшерсько-акушерську школу в Івано-Франківську. Працював у селах Західної України, а з 1956 року постійно проживав у селі Витилівка Кіцманського району Чернівецької області. Перші віршовані спроби автора опубліковані в обласній газеті «Червоний кордон» 1937 року.

   Утискувався владою та органами за націоналізм, піддавався критиці компартійними функціонерами відділення Спілки письменників на Буковині. Була заборона на друк його творів у пресі та у видавництвах.Віктор Зубар був активним громадським діячем, одним із перших просвітян Буковинського краю, відданим українським патріотом.Віктор Зубар — відомий український поет, якого благословив у велику літературу Максим Рильський.

       Він є автором багатьох поетичних книг, драми-феєрії «Вітрова донька» та лібрето однойменної опери, музику до якої написав композитор Юрій Мейтус. 

    Віктор Володимирович Зубар помер 3 вересня 1994 року. Посмертно відзначений Літературною премією імені Дмитра Загула.В 1995 році на знак вшанування творчої і громадської діяльності Віктора Володимировича Зубара Кіцманська районна рада на пропозицію громадськості заснувала літературно-мистецьку премію його імені. 

    Автор збірок "Пагіння" (1959), яку благословив у світ Максим Рильський, "Вітрова донька" (1964),"Синьогори" (1982), "Живокість-зілля" (1969), "Гірський потік" (1978), "Листям і росою" (1983), "До батька Тараса" (1993), "Пролісок: вірші для дітей" (1996). Драма-феєрія "Лісова донька" йшла на сцені Чернівецького драмтеатру ім. Ольги Кобилянської.

Дрозда Валентин Федорович

 Народився 1 квітня 1939, с. Пільний Олексенець, Городоцький район, Хмельницька область) — доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений винахідник України. Один із засновників Інституту оздоровлення і відродження України (неурядова самоврядна структура); завідувач відділу проблем біорізноманіття і сталого розвитку Національного університету біоресурсів і природокористування України. Народився у селі Пільний Олексенець, Городоцького району, Хмельницької області. Закінчив з відзнакою Заліщицький плодоовочевий технікум (1960) та Українську с/г академію (1968).

З 1971 р. працював в Інституті захисту рослин на посаді ст. наукового співробітника, зав. відділом біометоду. У 1983 р. закінчив Вищі державні курси підвищення кваліфікації керівних, інженерно-технічних та наукових співробітників з питань патентування та винахідництва у структурі Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань винахідництва.

Нагороджений золотою та двома срібними медалями ВДНГ СРСР (1989 р., 1990 р., 1991 р.) З 2004 року працює зав. відділом біометоду Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК при НАУ.

Впродовж тривалого часу веде курс лекцій та практичних занять бакалаврам, магістрам та аспірантам на факультетах захисту рослин, біотехнологій,екології та лісівництва НУБіП України. В.Ф. Дрозда - автор фундаментальних досліджень з проблем популяційної екології, ентомології, шовківництва, синергетики, технологій інтегрованого захисту сільськогосподарських рослин та лісових насаджень, також автор ряду пріоритетних досліджень в галузі біотехнології, масового вирощування і використання лабораторних культур ентомофагів. Вченим запропоновано оригінальні технології отримання та використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних мікроспоридій, грибів та вірусів. В.Ф. Дрозда – автор закінчених технологій біологічного захисту плодово-ягідних, зернових, технічнгих і овочевих культур для господарств різних форм власності.

Вченим протягом багатьох років інтенсивно досліджується напрямок, пов'язаний з пошуком нативних популяцій ентомопатогенних грибів, мікроспорідій та вірусів виділення найбільш перспективних штамів, що дозволило отримати ряд мікробіологічних препаратів, зокрема Мікроспорідин, Аегерин, Вірин МВ, Вірин КД та Меривал для захисту рослин від шкідливих організмів в агроценозах плодово-ягідних, овочевих культур та лісових насаджень.

Дрозда В.Ф. особисто і в співавторстві опублікував у вітчизняних та закордонних виданнях 1082 наукові роботи. Серед яких 471 Авторських свідоцтв СРСР, патентів України, Росії та Казахстану. У тому числі 8 монографій, 28 методичних рекомендацій. За участю В.Ф. Дрозда створено та впроваджено у виробництво такі вітчизняні препарати як Боверин, Пециломин, Лепідоцид та Гаупсин. Вони були занесені до Державного реєстру СРСР і використовувались в технологіях захисту плодово-ягідних, овочевих та технічних культур на тисячах гектарах.

Дрозда В.Ф. визнаний фахівець з технологій органічного садівництва, промислового вирощування ентомофагів. Оригінальні технології захищені масивом патентів України, Росії та Казахстану. Технології вирощування та захисту саду захищено 57-ма патентами, ягідників – 81 патентом, овочевих культур – 45, кукурудзи та хмелю – 27, зерна та продуктів харчування – 16, шовківництва – 24, вирощування ентомофагів – 114.